Визначення перспективних напрямів розвитку меблевого дизайну представляє зараз значний інтерес. Саме на рубежі століть так наполегливо доводиться роздумувати на тему – “що було?” і “що буде?”, “як і куди йти?” Саме в цей час такими активними стають прогнози і спроби побачити, хай у загальних рисах, ті напрями і перші кроки, які визначать собою завтрашній день.
Попередня стаття див. “Проектування меблів – погляд з рубежу століть, (частина 1)”.
Сьогоднішній стиль “на вильоті”. Постмодерн, як провідний стилістичний напрям, на думку теоретиків архітектури, увійшов до своєї останньої стадії. При всіх прорахунках і деколи витонченому зловживанні творінням форми, цей стиль дав дуже багато. Він невимовно розширив діапазон можливих варіантів, композиційних принципів. Він ввів в арсенал сучасної архітектури і дизайну гігантський пласт культурної спадщини, накопиченої цивілізацією. Спробував розхитати догматичні установки професійного мислення архітекторів і дизайнерів, з тим, щоб розширити горизонти творчого пошуку.
Попередня стаття див. “Проектування меблів – погляд з рубежу століть, (частина 2)”.
Одним з найбільш перспективних напрямів інтер’єрного і меблевого дизайну нам представляється той, що отримав визнання в останнє десятиліття мінімалізм. Цей напрям долає “еклектизм” постмодерну і виходить на нові позиції конструктивної чистоти і технологічності, використання інноваційних матеріалів, сучасних конструкцій і форм. Головними тенденціями стають пошуки активної художньої виразності, яка досягається гостротою і точністю художніх прийомів, вибиранням найбільш природних і ефективних засобів в створенні оригінальних меблевих предметів.
Попередня стаття див. “Проектування меблів – погляд з рубежу століть, (частина 3)”.
Нарівні з мінімалізмом, перспективним напрямом представляється посилення художньої образності предмету. Саме образність активізує пошуки художнього статусу речі, розвиток її художніх якостей, значення і форми. Меблевий дизайн прагне до більшої художньої виразності і поступово в кращих своїх проявах перетворюється на достовірно художній твір. Вже зараз можна говорити про меблеву пластику, про меблеву живописність, про меблеву форму в статусі мистецтва. При цьому форма може бути як унікальним твором високого ремесла, так і адаптованою до серійного виробництва.
Попередня стаття див. “Проектування меблів – погляд з рубежу століть, (частина 4)”.
У цьому переконують розробки паризьких Будинків Моди “Fornasetti” і “Je de Сastelbajac”, які впродовж останніх років займаються прогнозуванням стилю майбутнього. Та і творчість вітчизняних проектувальників, таких як В. Бондаренко, И. Пищукевич, Ю. Ринтов, аж до епатажних робіт В. Циганова, виявляються співзвучними загальному розвитку авторського дизайну.
Попередня стаття див. “Проектування меблів – погляд з рубежу століть, (частина 5)”.
Альтернативним Арт-дизайну, соціально важливішим і ефективнішим напрямом в цьому контексті бачиться Програмне Проектування. На відміну від одиничного зразка високої моди воно повинне бути орієнтованим на найширший попит і промислове виробництво. Програмне проектування веде до укрупнення процесу і завдань і включає не розробку окремого предмету або набору, а, повертаючись до нереалізованих спроб минулих десятиліть, припускає роботу над крупними системними дизайнерськими проектами.